У 20-х роках 20століття в с. Озеро відкрито польську початкову школу першою ступеня, в якій навчалося близько 100 дітей. Навчання велося лише на польській мові і складалося з релігії, арифметики і геометрії, діловодства, польської мови, природознавства, історії, географії, малювання, фізкультури, співів, практичних занять. Щоденно у дітей оглядали волосся, нігті і комірець, В класі стояли діжка і різками для покарання учнів, за спогадами Андроня Ковальчука був один вчитель на прізвище Сорока, який пам'ятався своєю жорстокістю. Згодом в селі відкрили ще одну польську школу. В ній викладала вчителька Олена Пачевська, Ольга Бережанська, Марія Коперувну. Освіта була ґрунтовною.

Після війни в селі відкрилася радянська школа. Навчання здійснювалося українською мовою. За спогадами озерчан першими вчителями і директорами в ній були Дудик та Чопек. Ім'я Чопека носить одна із сучасних вулиць села. З другої половини 60-х років школа розміщається в будинку старого єврея, на березі озера, де раніше іудеї проводили свої релігійні служіння. Працювала і вечірня школа. Тепер це місце озерчани називають шкільним садком. Згодом в цьому приміщенні знаходилося сільське поштове відділення. На початку 60-х років відкривається фельдшерсько - акушерський пункт, з часом доповнюється декількома лікарняними ліжками і отримує поважний, як для села, статус пологового відділення. В селі працюють бібліотека та клуб. На початку 70-х років до села була прокладена бруківка-соша, як кажуть озерчани. З 1970 по 1972 роки школу перенесли в центр села до старого приміщення господарського призначення.  В 1972 році учні святкували новосілля у новій двоповерховій середній школі.

До Озерської середньої школи ходили і учні села Новаки. Школа була наповнена дітьми, що прагнули до знань. В середині 70-х вона налічувала півтисячі учнів і більше двадцяти вчителів. За роки існування української школи її очолювали: (крім уже вище згаданих):Трохименко, Кидрук, Пастушок, Василь Павлович Пастушенко, Данило Онуфрійович Козел, Михайло Миколайович Палійчук, Володимир Федорович Шульган, а зараз - Марія Іванівна Чашка . Саме за останні роки школа піднялася на а дуже високий щабель.  Під її керівництвом, і при активній допомозі всього трудового колективу щороку оформлюються класні кімнати, вестибюлі, зал символіки і інше.